Дорога в Космос

 

Сьогодні, 12 квітня, в еру цифрових технологій виконується 60 років, з того дня, коли весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери – ери космічних польотів.

 12 квітня 1961 року старший лейтенант, космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток-1».

 Обліт земної кулі зайняв 108 хвилин, після чого корабель приземлився в запланованому місці о 10:55 за московським часом в районі села Смєлівка Саратовської області (теперішня територія РФ).

 До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорила космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики. Сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснили посадки на Місяць і Венеру, здійснюється активне вивчення Сонячної системи, але перший політ людини був найважчим і найнебезпечнішим, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.

 На честь цієї історичної події 12 квітня по всьому світі відзначається як Всесвітній день авіації і космонавтики.

 Колектив бібліотеки-філіалу №3 підготував до цього свята інформацію про нашого видатного земляка, яким пишаються полтавці, якого знає увесь світ, відомого українського автора "траси Кондратюка", якою космічні кораблі "Аполло" подорожували до Місяця – Юрія Кондратюка. 

 21 червня 1897 року в Полтаві народився один із перших-вчених винахідників, який працював у галузі ракетної техніки та створив теорію космічних польотів. Справжнє ім'я Кондратюка – Олександр Шаргей. Змінити його був змушений через загрозу влади Радянського Союзу. Втім це не завадило йому стати одним із найвідоміших винахідників у світі.

 Мати Кондратюка, Людмила Шаргей (Шліпенбах), була за походженням баронеса. Її предки − шведи, які після Полтавської битви залишилися в Російській імперії. Вона викладала французьку мову. Коли була вже при надії, вийшла на багатолюдний протест-демонстрацію, який виник після самоспалення Марії Вєтрової в Петропавлівській фортеці. За це Людмила Шаргей потрапила до в'язниці, але через вагітність незабаром вийшла звідти. Втім, за той час, коли мати Юрія Кондратюка була за ґратами, вона втратила розум. Народжувала сина вже душевнохворою. Коли Юрію було 12 років, Людмила померла в будинку для психічнохворих людей.

 Батько Ігнатій Шаргей покинув родину незабаром після народження сина. Коли закінчив Київський університет, поїхав навчатися до Німецької імперії. 1906 року Ігнатій повертається до Російської імперії та забирає з собою сина до Санкт-Петербурга. Там він знаходить іншу дружину – Олександру Кареєву, і живе з нею в цивільному шлюбі. Ігнатій Шаргей помер того ж року, що й Людмила Шаргей. 12-річний Олександр залишився сиротою і повернувся до Полтави, де його виховували бабуся з названим дідусем.

ПЕРШІ ВІДКРИТТЯ ТА СЛУЖБА

 Після смерті батьків, дід із бабою віддали Олександра Шаргея до Полтавської чоловічої гімназій. Найкраще вдавалися йому фізика, математика та астрономія. Там майбутній винахідник прочитав книгу німецького письменника Бернгарда Каллермана "Тунель", у якій описувалися намагання інженера побудувати підземний коридор до центру Землі. Олександра зацікавила ця теорія, він взявся за розрахунки, і згодом дійшов висновку, що таке будівництво неможливе. Тоді в Шаргея виникла ідея – не пірнати під землю, а навпаки − відірватися від планети до космосу. Свої роздуми він описав на 104-х аркушах гімназійного зошита.

 У 1916 році вступив до Петроградського політехнічного інституту, але за 40 днів був призваний до армії та зарахований до школи прапорщиків при Петроградському юнкерському училищі. За кілька років був демобілізований на турецький фронт. Після жовтневої революції як офіцер потрапив до Білої армії, але дезертирував і оселився в містечку Сміла (Черкаської області), де став робітником націоналізованої олійниці.

ЗМІНА ІМЕНІ ТА ПРІЗВИЩА

Через дворянське походження та офіцерське минуле, Олександр Шаргей розумів, що його очікують арешт та репресії. Мачуха Олександра вмовила пасинка піти на авантюру і змінити ім'я та прізвище. Саме тоді один із знайомих Кареєвої помирає від туберкульозу. Одександр Шаргей погодився підробити документи і взяти його ім'я, по-батькові та прізвище – Юрій Васильович Кондратюк.

ВИНАХОДИ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

1929 рік – виходить його книга у 2 тис. примірників "Завоювання міжпланетних просторів", у якій Юрій описав "трасу равлика", або "трасу Кондратюка". За допомогою цих розрахунків американські астронавти космічних кораблів "Аполло" змогли подорожувати до Місяця.

Джон Губолт, один із керівників космічної програми США "Аполло", написав в одному з місцевих журналів:

 "Коли я на світанку в березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Кеннеді за стартом ракети, що несла корабель "Аполло" в напрямку Місяця, я думав тоді про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам. Боже мій!"

СМЕРТЬ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Точної дати кінця життя українського вченого-винахідника невідомо. Під час Другої світової війни він добровольцем пішов на фронт і зник безвісти. Листи, які надходили від Кондратюка до Галини Плетньової (познайомилися незадовго до війни), свідчать про те, що ймовірно Юрій Кондратюк помер 1942 року.

Втім є кілька версій куди зник вчений та як помер:

1. Офіційна версія. 1942 року під час бою біля села Борсуки Калузької області пішов шукати розрив телефонного проводу і не повернувся. Похований нібито в братській могилі, втім жодних документів, які б підтвердили чи спростували це − немає.

2. Неофіційна версія. Міг потрапити в полон до нацистів. Мав при собі зошит із розрахунками та науковими записами, які стосувалися ракетно-космічної теми. Тоді вчений Вернер фон Браун змусив Юрія Кондратюка працювати на нацистів. Після завершення війни американці забрали вченого до США, де українець знову мусив змінити ім'я. Цікаво те, що у фондах музею авіації та космонавтики зберігається журнал "Life", де нібито є стаття про Юрія Кондратюка. Там говориться, що механік-самоук помер нікому не відомий 1952 року.

ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

На честь Кондратюка названо музей авіації та космонавтики та політехнічний університет у Полтаві.

Іменем українського винахідника названо астероїд − 3084 Кондратюк.

Також кратер на зворотному боці Місяця носить ім'я українського вченого.

У 2012 році пошукова система Google відзначив 115 років від дня народження Юрія Кондратюка тематичним дудлем.

Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико.