Українці звикли відзначати Новий Рік двічі – 1 та 14 січня. Але це не просто тому, що ми ледачі і любимо святкувати, і навіть не тому, що любимо поспівати пісень. Дехто не задумується про давні звичаї, а святкує Старий Новий рік ніби за звичкою, бо завжди так робив.
У римлян день преподобної Меланії традиційно завершував рік, а день святого Василя починав новий. В народній уяві ці образи перетворилися у стійку пару, що стала прив’язана до реальних історичних постатей (князя Володимира Великого та його матері Малуші).
Цей день – свято Нового Року за старим стилем, що супроводжується традиційними обрядами з переодяганням ряжених, щедрівками та посіванням. А напередодні Василя – свято Маланки, одне із найбільш веселих та колоритних.
Не оминуло це чудове дійство і відвідувачів бібліотеки-філіалу №3, учнів 6-А класу 37 школи.
Разом з науковими співробітниками Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вони згадали різдвяні традиції та звичаї, навчились щедрувати і водили Козу та Маланку.
Завершилась зустріч майстер-класом із виготовлення традиційної новорічної мотаної іграшки кози.
Немає коментарів:
Дописати коментар