середа, 12 травня 2021 р.

Знаний і незнаний Андрій Чайковський (до 165-ти річчя від дня народження)

 


 Бібліотека-філія №3,відкриває  браму творчості  письменника-ювіляра.                        

 Андрі́й Я́кович Чайко́вський — український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат у Галичині.

 А. Чайковський народився 15 травня 1857р. в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано осиротів і виховувався в своїх родичів.  Малий Андрій навчився читати польською, оскільки українського букваря не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома. Іспити за початкову школу здавав приватно.

 У 1869-1877 роках навчався в Самбірській гімназії, де прочитав  Шевченкового «Кобзаря».                     В гімназійні роки (1873-1877) був членом підпільного товариства «Студентська громада».

 У 1877-83 навчався на філософському, згодом — юридичному факультеті Львівського університету. Очолював студентське товариство «Дружній лихвар». Літературна діяльність письменника розпочалася у 1888р., коли в народовській газеті “Діло” з'явилися його статті про “причини зубожілості наших селян в судівництві” та про біблійні й старогрецькі судові процеси.

У 1881 став співзасновником «Кружка правників».

 У 1882 мобілізований до війська, в чині офіцера австрійської армії брав участь у поході до Боснії. Після армійської служби займався адвокатською практикою в Самборі.

 21 вересня 1884 одружився з Гладилович Наталією (дожили разом до золотого весілля, мали 6 дітей)

 У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах. На  Бережанщині  проводив активну громадську та освітню роботу — очолював місцеву філію «Просвіти», організовував осередки «Січей», був повітовим кошовим. Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету.

 У 1914 після початку війни – за доносом єдиновірних співмешканців, які з ідеологічних міркувань симпатизували завойовникам його посадили до сумновідомої львівської в’язниці «Бригідки», де тримали більше двох тижнів, і не знайшовши компромату, випустили.

 У 1918—19 роках Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту, і принципово працював на засадах гуманності та справедливості. З 1919 р. жив у м. Коломиї , яка в той час була «під румунським постолом». У 1926-27 роках очолював осередок «Рідної школи».

 Трапилося так, що після об'єднання західноукраїнських земель із Радянською Україною один із найпопулярніших письменників, історичними творами якого зачитувалась уся українська громадськість, був надовго забутий. Тільки в 1958р. після тривалої перерви львівське видавництво “Каменяр” видало збірку творів А. Чайковського “За сестрою”.  У 1966р. “Каменяр” здійснив ще одне видання творів під назвою “Олюнька”. І лише через 23 роки відбулася нова зустріч українського читача з письменником — із його “Сагайдачним”.


                                              



 2 червня 1935 року  А. Чайковський  помер в Коломиї.

Немає коментарів:

Дописати коментар