Пісня свободи

 27 січня виповнюється 185 років від дня народження автора Гімну України Павла Чубинського. Історія створення українського гімну сягає осені 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Платонович Чубинський у Києві написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому судилося стати національним, а згодом й державним гімном українського народу.

 Історія українського національного гімну налічує понад 160 років і має чимало цікавих маловідомих сторінок. Колектив бібліотеки-філії № 3 пропонує згадати про кілька з них.

 Уперше гімн України заспівали на сербський мотив. Появою українського національного гімну ми завдячуємо не лише авторам слів та музики, але й сербському народові й письменнику-патріоту Сербії Світозару Милетичу, «Сербська пісня» якого надихнула Павла Чубинського на написання власної поезії. Восени 1862 року почувши, як її виконували сербські студенти за якихось пів години він написав перший варіант вірша, який відразу ж проспівали на сербський мотив.

 Текст майбутнього гімну вперше надрукували у четвертому числі львівського часопису «Мета» за 1863 рік. Там його й прочитав композитор, Михайло Вербицький. Щоправда, чиє то творіння не знав, адже впорядники ім’я Чубинського не вказали та й сам вірш, ховаючи від жандармського ока, розмістили поміж Шевченкових рядків. Вербицькому рядки не давали спокою. Спочатку він написав музику для гітари, а вже згодом адаптував її для хору. Патріотичну пісню представив як солоспів та особисто виконав її на сходинах гімназійної Громади в Перемишлі під час концерту, присвяченого Тарасу Шевченку. Пізніше зробив із неї хорову композицію.

 Перший же відомий аудіозапис виконання українського національного гімну було зроблено в жовтні 1910 року у Кельні в місцевому відділені компанії аудіозапису класичної музики «Gramophon». Виконав його знаменитий український оперний співак-тенор Модест Менцинський.

 Перший переклад гімну англійською опублікували 17 червня 1918 року на  шпальтах The New York Times.

 Пісня «Ще не вмерла Україна» була національним гімном за часів УНР та ЗУНР.

 5 грудня 1991 року гімн уперше прозвучав на засіданні Верховної Ради України.

 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Державний Гімн України», виклавши текст Чубинського у редакції: «Ще не вмерла України і слава, і воля».

 Гімн України набув мегапопулярності під час Помаранчевої революції 2004 року, а особливо Революції Гідності 2013-2014 років. Славень «Ще не вмерла…» співали на Майдані щогодини. Національний Гімн об'єднував українців на головній площі столиці у дні найжорстокіших протистоянь.

 Оригінал тексту та музики гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.

 Нині Державний Гімн України набув особливо глибокого значення для кожного громадянина України, ставши піснею єднання нації, славнем опору, гідності та свободи. Він лунає в тилу - зі сцени, з футбольного поля та з окопу на передовій. Щиро звучить і у серцях українців на тимчасово окупованих територіях нашої держави, утверджуючи їхню віру в неминуче визволення та обов’язкову перемогу над російськими загарбниками.