Цілюще зілля — справжній дарунок Бога Неба і Богині Землі

 Рослини завжди відігравали таку велику роль в житті людства, що увійшли до духовного світу людини, утворивши безліч легенд, символів та повір’їв.  Саме тому, чимало свят пов’язані із шанобливим ставленням до цих дарів природи.   

 Одне із таких свят  - День Святої Трійці, що відзначався цього року 12 червня. На Трійцю травами та квітами прикрашали храми та ікони, будинки, садиби. Свіжоскошеним зіллям устилали долівки. Вважалося, що клечання захищає від нечистої сили та лихих людей.

 Люди вірили, що освячені рослини мають особливі магічні властивості. Наприклад, чебрець, який зараз активно використовують в парфумерії та кулінарії через насиченість аромату, зібраний на Трійцю використовувався як оберіг родини. Також в народі говорили, що чоловік, який носить із собою гілочку чебрецю, буде наділеним хоробрістю, мужністю, завзятістю та успіхом.

 Любисток називали важливим оберегом проти вроків. Він ріс біля кожної хати. Незаміжні дівчата мили ним волосся та вплітали його собі в коси, щоб їх любили парубки.

 Стеблами аїру болотного встеляли підлогу по всій хаті. Згідно з повір’ям, він приваблює добрих духів, приносить удачу, здоров’я, достаток, душевну гармонію, очищає житло та захищає його господарів, якщо тільки в їхній душі немає зла.

 Шанували і пижму, що в народі вважалася жіночою квіткою. Люди вірили, що вона зберігає молодість і красу та є оберегом від нечисті в будинку.

 Полин обов’язково збирали усі, хто боявся русалок, які в День Святої Трійці могли залоскотати до смерті будь кого, хто гуляв один в лісі. Листочок цієї рослини мандрівники ховали у взуття, щоб не знати втоми.

 А от про м’яту говорили, що вона захищала від злих людей та притягувала достаток в родину.

 Вважалося, що свята вода збільшує чудодійну силу рослин, тому після освячення їх зберігали цілий рік. Після того спалювали, або ж згодовували тваринам.

 Про рослини символи, магічні, лікувальні рослини та про шановане українським народом свято - День Святої Трійці у ігровій формі для дітей, які приїхали до нашого міста з окупованих та зруйнованих війною міст України розповіли науковий співробітник відділу етнографії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Катерина Штепа та завідувач сектором соціокультурної діяльності Полтавської МЦБС Олексій Орел.

 Під час інтерактивно-театралізованого заходу «Зелені святки та Русальний Великдень» діти разом з Лісовиком та Русалкою водили хоровод навколо «тополі», носили присутнім мешканцям лісу подарунки, відгадували загадки і, навіть самі стали трішки «духами природи» у грі «Русалонька-подружка». На завершення зустрічі Лісовик розповів гостям бібліотеки-філіалу № 3 про письменників Полтавщини, що оспівували у своїх творах мавок та русалок і прочитав уривок із твору Миколи Гоголя «Майська ніч або Утоплена».