Видатний український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Його фільми знищували, а скульптури не брали в музеї, побоюючись викликати гнів партійних керівників.
13 квітня виповнюється 135 років від дня народження Івана Петровича Кавалерідзе.
За 70 років активної творчості він став автором близько 20 пам’ятників, сотні станкових робіт, зняв 10 кінофільмів, поставив 10 театральних п’єс, написав книжку спогадів, залишив десятки нереалізованих проєктів.
Колектив бібліотеки-філіалу № 3 підготував кілька цікавих епізодів з біографії скульптора, руки якого створили один із найнезвичайніших пам'ятників Т. Г. Шевченку, що і до сьогодні є окрасою нашого міста. Пам`ятник Тарасові Шевченку у Полтаві є унікальним, бо створений у стилі авангардизм.
Іван Кавалерідзе – потомок давнього грузинського роду. Навчався в приватній гімназії в Києві, потім – у художньому училищі, а вечорами підробляв у Київському оперному театрі. Потім – Академія мистецтв у Петербурзі, а далі – Париж. Працює вчителем малювання та режисером повітового самодіяльного театру.
Ще перед Першою світовою війною його творчі задуми здобули високе визнання: дізнався про оголошення конкурсу на кращий проєкт пам’ятника княгині Ользі, взяв у ньому участь і… отримав першу премію. 17 вересня 1911 року на Михайлівській площі в Києві було відкрито споруджену за проєктом скульптора чотирифігурну композицію пам’ятника княгині Ользі, святому апостолу Андрієві Первозванному та рівноапостольним Кирилові й Мефодію, невдовзі його вже називали окрасою Києва. Завдяки гонорарові, отриманому Іваном, батьки нарешті позбулися боргів, а чотири його сестри отримали добру освіту.
З його майстерні виходять у світ пам’ятники: Тарасові Шевченку у Полтаві та Ромнах, Григорію Сковороді, Ярославу Мудрому були встановлені в Києві, Богдану Хмельницькому - в Чернігові.
Пам’ятник Григорію Сковороді, встановлений в 1977-му на Контрактовій площі в Києві, був підготовлений за п’ять років до того, однак автору довелося переробляти його шість разів. За часів Григорія Сковороди простий люд ходив босоніж. Тому Кавалерідзе зробив фігуру філософа без взуття, але секретар Центрального комітету Компартії України з ідеології Валентин Маланчук зажадав взути Сковороду: «не годиться, мовляв, щоб народний філософ був босим». Через це майстри, які робили бронзову фігуру в натуральну величину, допустили помилку: тулуб вийшов коротким. Довелося відкласти відкриття пам’ятника і зайнятися його доопрацюванням: тулуб подовжили в талії.
Кавалерідзе - сценарист і режисер Одеської і Київської кіностудій. Автор кінострічок: «Злива», «Перекоп», «Штурмові ночі», «Коліївщина», «Прометей».
Як режисер він працював над фільмами «Запорожець за Дунаєм» та «Наталка Полтавка».
Іван Кавалерідзе, якого ЮНЕСКО називало «українським Мікеланджело», жив виключно мистецтвом. Невтомно шукав досконалість і радів кожному новому дню. «Найщасливіший день сьогодні, – писав він у щоденнику в 1977-му. – Чому? Бо він є і я живу!».
Варто і нам повчитися у незламного життєлюба - Іван Петрович Кавалерідзе ніколи не втрачав снаги: «Навіть в надвечір'ї – любив як у молодості» - писав драми, ліпив, ставив пам’ятники, писав мемуари, бо це була основа його життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар