вівторок, 9 червня 2020 р.

"Краща частина нашого життя складається з друзів" Авраам Лінкольн.

 

Якщо друг у тебе є,
 Життя радісним стає. 
Разом можна все зробити, 
Тож без друга не прожити.


   Вперше День друзів відзначили у США у 1935 році. Тоді американський Конгрес вирішив призначити першу неділю серпня Національним днем дружби. Вже пізніше цю дату перенесли на 9 червня. У 1958 році ООН теж вирішила відзначити День друзів, однак конкретної дати для святкування так і не обрали. Тому неофіційною датою цього свята по всьому світу стало 9 червня. Присвячується цей день друзям і близьким людям, які завжди підтримають і не залишать у біді. У цей світлий і добрий день люди радують один одного теплими словами любові та підтримки.
   До речі, у календарі існують іще свята присвячені темі дружби. Це День дружби 30 липня, який присвячується дружнім відносинам між країнами, національностями й культурами, у третю неділю серпня відзначають День жіночої дружби, а третій тиждень травня – Тиждень давніх і нових друзів. Є навіть Міжнародний місяць дружби — лютий.
   Дружба завжди була великою цінністю у житті людини, адже відшукати по-справжньому вірного друга вважається удачею. Дружбу можна легко втратити, але хто шукає — знаходить, адже дружба ні до чого не зобов’язує і зобов’язує до всього. Дружба між людьми буває різною і зовсім не обов’язково підтримувати щоденний контакт, це і не потрібно. А потрібна звичайна увага, якою ми можемо з легкістю поділитися зі своїм другом.
Неперевершений геній пера, відомий європейський учений, лінгвіст, гігант української думки, філософ з глибокими життєвими поглядами — все це про знаменитого поета і байкаря з Полтавщини Григорія Сковороду. Його талантом захоплювалися, а рукописні копії творів мислителя турботливо зберігав удома чи не кожен інтелігент…
   Давай прочитаємо мудрі афоризми про дружбу українською мовою від Григорія Сковороди та ознайомимося зі шматочком неоціненної творчості витонченого майстра слова.

                     Афоризми про дружбу

Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зiстаряться.

Схильнiсть до дружби нi куплею, нi проханням, нi насиллям не досягається…

Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.

Життя наше — це подорож, а дружня бесiда — вiзок, що полегшує мандрiвниковi дорогу.

Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогiв, не має також і друзiв.


Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?

…людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш за все інше.

Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів… найлiпшою прикрасою життя.

Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.

Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, — неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене i мниме, що називається пiдлесником.


Ти не можеш вiднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим i двох-трьох ворогiв.

Як музичний iнструмент, коли ми чуємо його здалеку, видається нашому вуховi приємнiший, так i бесiда з вiдсутнiм другом буває звичайно набагато любiшою, анiж iз присутнiм.

Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.

Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.

…я люблю тривожитися душею за благополуччя друзiв, щоб коли-небудь зазнати також і втіхи… Бо що може бути приємнішим, ніж любов друга?


Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...]. Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.

Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.

...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.

   Байрон називав її любов’ю без крил. Цицерон переконував, що життя без неї нічого не варте. Сотні письменників усіх часів і народів описували найрізноманітніші варіанти дружніх стосунків. У цій підбірці ми зібрали 10 книг про дружбу – три дитячих, три підліткових, три дорослих і одну поетичну:   
                                  Дитячі
1. «Хочеш бути моїм другом?» Шене Керстін, Гунтесрайнер Ніна, «Віват»

Маленькі собачки, як і маленькі дітки, теж мріють про друзів. От і герою цієї книжки, кумедному песику Джеку набридло бавитися цілою купою різнокольорових іграшок, адже він не мав жодного товариша, з яким можна було б розділити гру. Тому Джек вирушає на пошуки друга. Але не кожен із тих, кого він зустріне на шляху, має охоту із ним потоваришувати.

Це добра, зворушлива і весела дитяча історія про те, що відсутність друга не можна компенсувати жодними матеріальними цінностями, а щоб знайти його, не треба підлаштовуватися під когось. Будь щирим, будь собою – і обов’язково зустрінеш того, хто хоче бути твоїм другом.
2. «Малий мільярдер» Девіл Вольямс, «КМ-Букс»
Юний Джо Бульба має власний справжній гоночний автомобіль, двох алігаторів, всі комп’ютерні ігри світу і чек на два мільйони в якості подарунку на день народження – словом, усе, що годиться мати маленькому мільярдеру. Усе, крім друзів. І коли ти мусиш змагатися на автотреку сам із собою, твоя школа – найдорожча в країні! – викликає огиду, а однокласники з давніх аристократичних родів ставляться до тебе – сина нувориша, «туалетного короля» – з презирством, ти готовий на кардинальні кроки. Скажімо, попросити татка перевести тебе у звичайну безплатну школу, ходити до неї пішки і намагатися ніде не світити своє багатство. Але старі звички не минають зовсім безслідно. Хоча Джо вдається майже одразу ж подружитися з однокласником Бобом, їхня дружба зазнає великих випробувань. А маленький мільйонер тим часом вчиться на власних і батькових помилках простим істинам: про послугу краще попросити, ніж платити за неї; коли ображають друга, ліпше битися поряд із ним, а не купувати добре ставлення кривдників до нього; чесні, хоч і гіркі слова набагато цінніші, ніж вдавана любов, а проста домашня запіканка значно смачніша, ніж коштовна ікра.
   Ця кумедна яскрава книжка дуже весело і невимушено озвучує просту і важливу істину: найцінніше – дружбу – за гроші не купиш.
3. «Джордж і скарби Космосу» Стівен і Люсі Гокінг, «ВСЛ»
   Справжній друг піде за тобою куди завгодно – навіть у відкритий космос, на невідому планету, де хтось чи щось лишає таємничі посилання землянам. Справжній друг підставить тобі надійде плече, міцну руку і свій супер-інтелект, буде тебе страхувати, поки ти мандруєш космічними манівцями, прикриє перед дорослими і зробить все можливе й неможливе, аби повернути тебе додому. Справжній друг ніколи тебе не покине – навіть якщо ти до нього не завжди був привітний.
   Друга книга від Стівена Гокінга і його доньки – це історія про те, як дружба Джорджа й Енні пройшла випробовування розлукою і зміцніла, а до їхнього тандему додався третій товариш – плаксій і геній, і надійний друг Еммет. А ще ця книга багата на пригоди і цікавезні наукові факти, легко і доступно розказані відомими науковцями.

                                Підліткові
  4. «Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих» Стівен Чбоскі, «Рідна мова»
Життя у старшій школі може бути абсолютно нестерпним, якщо в тебе немає друзів. Однак Чарлі у цьому щастить. Він зустрічає старшокласника Патріка і Сем, зведених брата і сестру. Саме вони стають його ангелами-охоронцями, наставниками, провідниками у світ дорослих і друзями, звісно. Вони відкривають перед Чарлі усі спокуси підліткового світу вечірки з хорошою музикою і легкими наркотиками, Шоу Рікі Хоррора з фріками і фендомним самвидавом, алкоголь і лсд, любов у всіх її проявах і свобода самовираження. Але роблять це дуже делікатно й акуратно, аби познайомити – але не нашкодити. Натомість Чарлі, як і належить другові, не лише приймає, а й віддає натомість. Вчить друзів щирості, дбайливості, вмінню слухати, бути уважним і чуйним і робити ідеальні подарунки.
   Втім, шкільна дружба – це така штука, яка неодмінно приречена як мінімум на певну паузу. Адже після випускного кожен береться влаштовувати власне майбутнє і прямує шляхом, який рідко перетинаються з іншими. Але Чарлі, навіть коли лишиться сам, уже не буде самотнім.
5. «Файні товсті дівки, йо!» Тетяна Стрижевська, «Фонтан казок»
   Дружба Мілани й Зоряни – двох столичних школярок, які на літні канікули вирушають у Карпати, – яскравий приклад тези про те, що протилежності притягуються. Яскрава, впевнена у собі, гостра на язик Зоряна любить домінувати у будь-яких стосунках – і залюбки верховодить у їхнього із Міланою тандемі. Її подруга, спокійна і поступлива, тихенько намагається гасити конфлікти ще в зародку і знає, як поводитися із Зоряською, аби та не вибухнула. Так, збоку це не дуже схоже на рівноправну дружбу. Але дівчатам це не дуже заважає у їхніх карпатських пригодах.
   Безстрашність Зоряни і розсудливість Мілани, прагматизм першої і романтична натура другої чудово врівноважують одна одну. Поодинці вони б не зуміли влаштувати такі чудові канікули – Зоряна б неодмінно утрапили в халепу, а Мілана знудьгувалася б. Але разом, та ще й у компанії чудового гіда, сусідського хлопця Мирослава, скуштували усіх тих пригод і вражень, які пропонують Карпати, – підкорювали вершини, гойдалися на підвісному мості, потрапили під зливу у лісі і їли пригорщами ожину, побували на старому цвинтарі, у гуцульській колибі і на сільській дискотеці. І зрозуміли, що по-справжньому розважитися можна не тільки у столиці.
6. «Коли Марні була поруч» Джоан Робінсон, «Рідна мова»
   Юна Анна не лише не має друзів – вона навіть не намагається їх мати. Звикла бути аутсайдером, вічно залишатися за межами «чарівного кола» дружби, дівчинка наглухо закривається від будь-якого товариства. Бо замість того, аби щоразу відчувати болісне розчарування після того, як ввічлива цікавість інших не переростає у приязне почуття, ліпше не давати дружбі жодних шансів!
   Але усі змінюється, коли Анна приїжджає у невеличке містечко з незвичайною природою і достатньо ненав’язливими людьми і зустрічає Марні. І вперше дівчинка відчуває: її можуть щиро любити, з нею можуть залюбки проводити час, вона — цінна, важлива і цікава. Навіть коли Марні зникає, зігріте її дружбою серденько Анни не зачиняється, і незабаром вона знаходить ціле сімейство чудових і щирих друзів.
   У цій історії з легким нальотом містики таємниці переплітаються з неймовірно атмосферними описами природи, а на їхньому тлі чітко проступають підліткові (і не тільки) теми – самотність, дружба, розчарування і здатність дати чомусь чи комусь іще один шанс. 

                                 Дорослі
7. «Маленьке життя» Ганья Янаґігара
   У цьому зовсім немаленькому за обсягом романі є місце і для дитячих травм, психологічних проблем і важких думок, і для простих життєвих радощів, щирих вчинків і міцної університетської дружби, яка перейшла і в «доросле» життя. У центрі оповіді – історія чотирьох друзів: адвоката Джуда, архітектора Малкольма, художника Джі Бі і актора Вільяма. Їхня дружба тримається не лише на фундаменті спільних юнацьких досвідів в університетському минулого, не тільки на приємному спілкуванні, а й на готовності робити важливі кроки і чимось жертвувати заради друга.
   І хоч головних герой, Джуд, багато кого дратує своєю неспроможністю навіть із допомогою абсолютно фантастичних людей, які його оточують, переступити через колишні травми і позбутися старих демонів, саме товариство Джуда і його приятелів зачаровує. Благословенна дружба довжиною в «маленьке життя» і неповторна й жива атмосфера Нью-Йорка – це ті головні компоненти, які роблять цей великий роман вартим прочитання.
8. «Фелікс Австрія» Софія Андрухович, «ВСЛ»
   Кожен новий читач по-своєму визначає головного героя цієї книги. Для одних це – роман про Станіславів, для інших – про останні щасливі роки «прабабці Австрії», Австро-Угорської імперії, для третіх – захоплена ода галицькій кухні і перепис найапетитніших смаколиків. Втім, важко заперечити, що центральною все ж лишається історія двох жінок, Аделі і Стефки, яких поєднують дуже непрості стосунки.
   Хто вони? Подруги? Компаньйонки? Названі сестри? Господиня й служниця? Певно, усього потрохи. Іноді звіряються одна одній у почуттях, разом відвідують театр, опікуються одна одною. Але разом з тим, цілком очевидно, що Аделя – випещена пані, яка нічого не вміє зробити по дому, натомість Стефа – вправна господиня і геніальна куховарка. Стефа працює на Аделю? Так. А ще може на неї нагримати, дати кілька непрошених порад, або ж образитися і влаштувати «сцену». Тож зв’язок між двома жінками, хоч і дуже міцний, та не піддається чіткому визначенню, – можливо, це те, що називають спів залежністю, а може, так іноді виглядає дружба? В будь-якому разі читачу буде цікаво розібратися у цьому і приємно зануритися у атмосферу старого Станіславова. 
9. «Смажені зелені помідори» Фанні Флегг, «КСД»
   Іноді для того, щоб зав’язати дружбу, потрібні місяці і роки. А іноді вона зароджується сама, після всього кількох випадкових зустрічей і невимушених розмов. Так стається із Евелін, молодою жінкою, яка трохи заплуталася у власному житті. Несподівано для себе вона знаходить подругу у…будинку для літніх людей. І хоч її нова приятелька Нінні старша на кількадесят років, історії, які розповідає вона, глибоко торкають серце Евелін і певним чином допомагають їй змінити себе і своє життя.
   Розказані Нінні оповіді про Америку 20-х років, про родину Тредгудів, де однаково люблять усіх дітей – і рідних, і прийшлих, про кафе «Зупинка», де частують найсмачнішими стравами і готові дати прилисток і білим, і «кольоровим», – це оповіді, наповнені любов’ю і світлом.

                               Поезія
10. «Листи з Литви/Листи зі Львова» Маріанна Кіяновська, Мар’яна Савка, «ВСЛ»
  Ця збірка – результат зворушливого експерименту двох львівських поеток. Упродовж місяця вони щодня «листувалися» віршами у Фейсбуці. У цей час Маріанна Кіяновська перебувала на перекладацькій стипендії у приморському містечку Паланга у Литві, а Мар’яна Савка переживала свій листопад у Львові, в робочих і домашніх клопотах. За їхнім листуванням спостерігали десятки прихильників творчості поеток, а кожного вірша-листа нетерпляче чекали не лише адресатки, а й усі читачі.
 Мар’яна Савка і Маріанна Кіяновська не лише колеги по перу і львів’янки, а й давні близькі подруги. Відтак, відголоски студентського минулого і щирі дружні почуття присутні у кожному вірші цієї збірки. Поетичне листування двох подруг – це не лише цікаво, а й пронизливо, зворушливо і дуже красиво.


Немає коментарів:

Дописати коментар