Слово, що торкається душі

 Сучасна українська книга – це унікальний феномен. Попри всі труднощі, на літературному небосхилі з’являються нові імена, поети й прозаїки розривають шаблони, започатковують нові форми, пишуть твори з актуальних тем. Користуються популярністю і романтична комедія, і фантастика, і  комікси, і книги про війну й історію. Особливе ж місце, як завжди, займає поезія, адже її поціновувачі – це справжні літературні гурмани.

 15 жовтня відзначає день народження наша землячка, талановита поетеса, справжня українка Наталка Фурса. На своїй сторінці Facebook вона пише: «Тссс…. Тут вірші. Деякі з них, можливо, варті бути прочитаними і почутими». І всі, хто відкриває для себе поезію пані Наталки, без сумнівів підтверджують – таки варті.

 Наталка Фурса народилася у 1964 році у Полтаві. Закінчила Ромоданівську середню школу на Миргородщині та факультет журналістики Київського державного університету

ім. Т. Г. Шевченка (1986). Довгий час працювала за фахом у засобах масової інформації, редактором у видавництвах, зокрема, в Яготинському історичному музеї, кореспондентом Яготинської райгазети, молодшим науковим співробітником Яготинського історичного музею (Київська область), після переїзду до Києва - журналістом у Прес-центрі Митного Комітету України, у редакціях різних видань та редактором у видавництвах Києва, згодом – Полтави, де проживала з грудня 1996 року.

 З 2011 року поетеса мешкає в селищі Ромодан на Миргородщині (Полтавська область), на творчій роботі. Серед виданих збірок - «Окрик» (Київ, 1993), «Дар Любові» (Полтава, 1997), «Страсті по Страті» (Полтава, 2000, 2001), «Необлітане небо» (Полтава, 2002), «Нічого, крім повторень» (Київ — Хмельницький, 2004), «Пилок і пил» (Полтава, 2015), «…ані вирію, ані скиту…» (Полтава, 2020). Саме зараз, Наталка Фурса презентує свою книгу «Вернигора» (Видавництво Старого Лева, Львів). Оцінити художнє слово нової збірки вже мали можливість шанувальники у Полтаві, Києві, Львові, Кракові. Це своєрідний поетичний щоденник емоцій і почуттів війни, від жаху і страху — до люті, від неймовірної ніжності та любові — до ненависті, що прагне помсти.

 Колектив бібліотеки-філії №3 щиро бажає пані Наталії творчої наснаги, а також дякує за подаровані книги, що тішать душу нашим читачам. Пишаємося нашими земляками!