Дорогами правдивої історії

 

 

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і  отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

   Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року.

   У цей день, День скорботи і пам’яті,  колектив бібліотеки-філіалу№3 приєднується до загальної печалі і прагне співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

   Символом Голокосту в Україні став розстріл близько ста тисяч людей, більшість із яких були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ). Загальна кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чол. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення. Це було складовою частиною трагедії Голокосту. Бабин Яр – один з найбільших у Києві ярів…

    Саме ця місцевість вважається першим місцем тотального знищення єврейського населення, першою спробою «остаточного вирішення єврейського питання». Чверть жителів міста на момент початку війни становили євреї. За переписом населення 1939 р. у Києві проживало 846,7 тисячі жителів, зокрема українців — 53,2%, євреїв – 25,5%, росіян - 16,5%

   Саме 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі. Внаслідок влаштованого нацистами геноциду загинули 6 мільйонів євреїв. Більшість українських євреїв – жертв Голокосту була вбита під час масових розстрілів. Та все ж десятки тисяч опинилися в газових камерах таборів смерті.

   Чи знали ви, що єдині фотосвідчення масового знищення євреїв в Аушвіці збереглися завдяки єврейській дівчині з Закарпаття?

   У світі Лілі Якоб знають як угорську єврейку, але вона родом із закарпатського села Білки. Масове знищення євреїв краю відбулося наприкінці війни, після окупації Третім Рейхом союзної Угорщини, яка анексувала Закарпаття в березні 1939-го. Понад 95 тисяч закарпатських євреїв депортували до Аушвіца у травні-червні 1944 року. Серед них була 18-річна Лілі з родиною. Прибуття євреїв Закарпаття до табору смерті, їх селекція – три чверті відразу потрапили до газових камер – зафіксовані на фото в унікальному «Альбомі Аушвіца».

   Лілі єдиній з усієї родини вдалося вижити в Аушвіці. А також пережити марш смерті. Звільнення прийшло до неї в концтаборі Дора-Міттельбау в Німеччині у квітні 1945 року. Саме тоді в одній зі спорожнілих есесівських казарм вона натрапила на фотоальбом. З подивом Лілі побачила на фото рідних, друзів і знайомих у день їхнього прибуття в Аушвіц. Вона зберегла альбом. Коли в 1960-х у Франкфурті проходив суд над нацистами з Аушвіца, фото зі знайденого Лілі альбому стали речовим доказом, а вона сама свідчила на суді. Зараз “Альбом Аушвіца” зберігається в Меморіальному комплексі історії Голокосту “Яд Вашем” в Ізраїлі.

   У цей день, День скорботи й пам’яті, наш колектив приєднується до загальної печалі й висловлює свої співчуття болю та втраті, ім’я якої Голокост. Будемо пам’ятати. Але нехай живе надія, що такого більше ніколи не повториться.