середа, 13 січня 2021 р.

Ліпимо вареники! Сьогодні свято Маланки!

 


    13 січня відзначають на Україні, як День святої Меланії Римлянки. У давнину цей день завершував рік, а наступний за ним день – святого Василя – відкривав новий. Саме через це вечір 13 січня повинний бути багатим, тобто щедрим, щоб наступний рік був таким же.

  Щедрий вечір – свято, на яке зранку починали готувати другу обрядову кутю – Щедру. На відміну від Багатої, її можна було заправляти скороминою. Пекли млинці із салом, готували пироги, вареники. Сідаючи до святвечері, кожен одягав нову або свіжовипрасувану сорочку, а також брав власну, спеціально мічену ложку.


  Звечора і до півночі оселі обходили щедрувальники. Юнки, зібравшись у гурти, з поетичними піснями-щедрівками відвідували сусідів, а дівчата-підлітки щедрували поодинці чи гуртом. Тексти дитячих щедрівок виконувалися в один голос або ж речитативом. Парубки в цей час «водили Меланку», тобто перевдягненого в жіноче вбрання жартівника. З цим сюжетом пов'язані саркастичні сценки, що їх розігрували учасники дійств.

  Обов’язковою стравою на Маланки була кутя та узвар. Також мали бути вареники з різноманітними начинками. Без них не можливо уявити традиційну щедру вечерю. Готували вареники з м'ясом, зі шкварками або ж з картоплею та грибами, навіть із гречкою. На десерт подавали вареники з сиром і сухофруктами.


  
Дівчата жартуючи, вкладали в начинку свої каблучки чи зовсім дивні продукти, а потім пригощали ними гостей. Це було смішно та дарувало всім веселий настрій. Окрім таких вареників, мали бути і з маком. Дівчата на виданні вірили, що саме такою начинкою вони причарують до себе хлопців, котрим дадуть з’їсти вареники.  Також варениками пригощали щедрівників – хлопчиків і дівчаток різного віку. Коли господині ліпили вареники, то вкладали певний сенс у те, яку начинку додати. Наприклад, вареники з сиром, котрими пригощали щедрівників, робили «корів ласкавими».

  У кожному регіоні є свій власний, особливий рецепт приготування вареників, але полтавські не сплутати ні з чим. На Полтавщині і донині щороку проходять величезні народні гуляння з приготуванням понад 20 різновидів вареників.

  «Варенички у сметані - страва не звичайна, для обіду, для вечері і для чарування..." – співала наша землячка Раїса Кириченко у відомій пісні. Вареники наші полтавські, повірте, знамениті в усьому світі. Такі пухкі, білі, повнісінькі вареники варять лише в нас, на Полтавщині. І саме вареники, а не варенички маніпусінькі. Справжній вареник по-полтавськи - розміром з кулак, не менший. Щоб з"їв два-три - і наївся... І ще, готувати полтавські вареники слід на пару - тільки тоді вони дійсно "як пух та дух, як пуховочка...". 

  Особливість такої технології приготування в тому, що на кисляку з содою чи дріжджами замішується пухке тісто, а готові вироби господиня викладає на марлю, пов'язану навколо каструлі, всередину якої налита вода. Накриті кришкою вареники пропарюються до готовності, вони виходять ситними та пухкими.

  Полтавські господині готують і солоні вареники з сиром, капустою, картоплею чи горохом. У солодкі ж переважно додають мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно.


  До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Також вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки - породіллі. При цьому примовляли: "Щоб повна була завжди, як вареник" – у цих випадках вареники символізували продовження роду.

  Про вареники складали пісні, писали вірші, їм ставили пам'ятники, а Микола Гоголь згадував вареники в своїй повісті "Вечора на хуторі близь Диканьки". Їх з неабияким апетитом "наминав" запорожець Пузатий Пацюк, коли до нього прийшов коваль Вакула.


  Колектив бібліотеки вітає всіх з прийдешнім святом! Щедрої куті та смачних вареників!



                  


 

Немає коментарів:

Дописати коментар