Сучасна українська література ледь не щодня поповнюється новинками, які швидко стають популярними. Чимало з них удостоюються літературних нагород та премій, проте найпочесніша винагорода для кожного письменника – любов та популярність серед читачів.
Сьогодні колектив бібліотеки-філії №3 підготував для вас огляд роману полтавця Віталія Запеки «Цуцик».
Сам письменник назвав цей роман «антивоєнним». Він присвятив його дівчинці Юлі, котра загинула від російських градів разом із своєю сім’єю, і сотням дітей, загиблим у війні, а також – бойовим собакам, що несуть військову службу.
Автор майстерно описує сприйняття світу очима собаки, його логіку та емоції. Його роздуми надзвичайно цікаві, а місцями дуже зворушливі та тонкі. Адже головний герой - вірний друг, що відчайдушно шукає тепла та любові, і з дикуватого цуценяти стає справжнім військовим псом. Попри всі трагічні події, що відбуваються в романі, цуцик знову стає «Балсіком», оточеним турботою люблячих господарів.
Без сумнівів, автор дуже любить діток. Образи маленьких українців в час війни змальовані просто досконало. Переживання малечі, що чекає на тата вдома в мирному місті, неспокійне життя дітей на лінії фронту – ці емоції глибоко закарбовуються в пам’яті та вкотре нагадують про трагізм війни, що руйнує теплий та затишний світ дитинства.
Окремо варто звернути увагу на персонажів військовослужбовців. Спочатку цуцик бачить їх «однаковими», у формі, всі пахнуть димом і порохом. Проте дуже швидко він навчиться розрізняти хороших і поганих «однакових», відрізняти своїх від чужих. Автор дуже тонко описує вдачу кожного персонажа, не прикрашаючи дійсності, наче підкреслюючи, що захисником рідної землі можуть бути люди різного характеру, далекі від ідеалу, проте всі вони об’єднані любов’ю до Батьківщини. І це не викликає сумніву, адже Віталій Запека з 2015 року захищає Україну від загарбників і добре знає, як проходять тяжкі військові будні. Зараз ветеран АТО знову повернувся до служби.
Неперевершене почуття гумору письменника та його життєвий оптимізм робить стиль написання роману «Цуцик» світлим та розважливим. Попри сумні події в сюжеті, загальне враження від книги – тепле та оптимістичне. Після її прочитання на серці залишаються нотки надії та віри. Недарма автор назвав роман «антивоєнним».
До речі, до війни полтавець Віталій Запека був фотохудожником. А ставши добровольцем батальйону «Полтава», стає одночасно і письменником, а також повністю переходить на українську – і в побуті, і в літературі. За свої твори в 2021 році він отримав Міжнародну літературну премію "Воїн світла" та премію імені Якова Гальчевського, а також став лауреатом премії імені Ірини Вільде.
Пишаємося нашими земляками! Бажаємо пану Віталію творчих звершень і якнайшвидше повернутися з перемогою до мирного життя письменника! А наших читачів запрошуємо до бібліотеки, прочитати «Цуцика».
Немає коментарів:
Дописати коментар