28 липня виповнюється 145 років від дня народження Володимира Винниченка - українського політичного і державного діяча, відомого письменника. Колектив бібліотеки-філії №3 пропонує до вашої уваги інформацію про його життєвий шлях.
Володимир Винниченко народився 1880 року в Єлисаветграді (нині Кропивницький) в родині заможного наймита з Херсонщини. Навчався в чоловічій гімназії, де опанував російську, латинську, грецьку, німецьку та французьку мови. У старших класах хлопець написав революційну поему, за що його відрахували. Атестат зрілості Винниченко отримав екстерном — склав іспити у Златопільській гімназії.
У 1901 році Винниченко вступив на юридичний факультет Київського університету Святого Володимира. Вже на першому курсі захопився революційною діяльністю: разом з однодумцями організував підпільну «Студентську громаду». Після серії арештів Винниченко емігрував до Європи, де разом із Михайлом Грушевським видавав часопис «Промінь» та займався літературною діяльністю.
Винниченко стояв біля витоків української державності, був членом та заступником голови УЦР, головою першого українського уряду – Генерального секретаріату Української Центральної Ради, генеральним секретарем внутрішніх справ, автором та співавтором усіх головних законодавчих актів УЦР, у тому числі 4-х Універсалів. 14 листопада 1918 очолив Директорію УНР. Винниченко – автор численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів. Серед них – п'єси "Щаблі щастя" (1907), "Великий Молох" (1907), "Memento" (1909), "Брехня" (1910), "Гріх", "Між двох сил" (1918) та багато ін.; романи "Записки кирпатого Мефістофеля" (1917), "Сонячна машина" (1926), "Слово за тобою, Сталіне" (1950) та ін.
Після Другої світової війни письменник жив у тяжких матеріальних умовах. У 1949 році Винниченко планував виїхати до США, але отримав відмову у візі. Помер 5 березня 1951 року у віці 70 років у Мужені, посеред французьких Альп.
Володимир Винниченко запам'ятався в історії як талановитий митець, діяч із високими ідеалами, які він намагався втілити у складному світі міжвоєнної Європи. Стиль його написання відрізняється змішуванням стилів тих письменників, яких він вважав своїми кумирами та вчителями і у яких він перейняв ідею відродження української культури. Книги Винниченка сьогодні представляють культурну цінність для українського народу, багато з них включені до шкільної програми.
Немає коментарів:
Дописати коментар