Невідоме про відомих (до 100 річчя від Дня народження Петра Ротача)

 Від дня народження українського письменника, поета, літературознавця, енциклопедиста, шевченкознавця Петра Петровича Ротача минуло вже століття, тож колектив бібліотеки підготував для вас цікаву інформацію про відомого земляка.

 Майбутній письменник народився  в селянській родині на хуторі Калениківщина, Роменського повіту на Полтавщині. Його батько закінчив церковно­приходську школу, багато читав, знав напам’ять Шевченкового «Кобзаря» та часто читав його дітям на ніч. Від батька Петро перейняв і любов до України, і літературний талант, і інтерес до кобзаревої спадщини. Навчаючись у старших класах Сильченківської середньої школи, почав писати вірші, друкуватися у районній газеті, займатися краєзнавством.

 Радянська система вважала Петра Ротача неблагонадійним: в 30-х роках його родину розкуркулили, а в 1942 році він як остарбайтер потрапляє до Німеччини, де за кілька років налагоджує зв’язки із українським патріотичним рухом. Тоді ж за кордоном вийшла друком його повість про Голодомор 1932-33 рр., який ще дитиною бачив на власні очі.

 Саме тому, коли після війни Ротач повернувся в Україну, він одразу потрапив під пильний нагляд КГБ. Система чинила перешкоди для здобуття вищої освіти, тож лише в 1949-му Петру ціною неймовірних зусиль вдалося вступити до Полтавського педагогічного інституту. Тут він познайомився з майбутньою дружиною, з якою потім був поряд усе життя.

 Петро Ротач працював службовцем, радіожурналістом, шкільним бібліотекарем, учителем мови і літератури. Захоплювався краєзнавчими дослідженнями. Наприкінці 50-х він почав укладати бібліографічний словник «Літературна Полтавщина», де вперше увів у науковий обіг біографії репресованих земляків-письменників – загалом 577 статей-персоналій. Обходячи заборони, друкувався в українських та російських виданнях, часописах закордону. Через об’єктивність у наукових дослідженнях і чітку громадянську позицію Петро Ротач потерпав від морального тиску тоталітарної системи, проте вперто продовжував літературну працю. Він уклав літературний календар «Колоски з літературної ниви» – 131 розповідь про письменників, розміщених за річним календарним циклом, а також «Розвіяні по чужині: полтавці на еміграції» – дослідження творчого шляху письменників-емігрантів.

 Помер Петро Ротач  13 червня 2007 року. 14 жовтня 2009 року на фасаді будинку в Полтаві, де письменник прожив 45 років, відкрили пам’ятну дошку.

 Загалом Петро Ротач – автор біля трьох тисяч статей в енциклопедичних виданнях, двадцяти п’яти книг. Але працею свого життя вважав Полтавську Шевченкіану, над якою працював протягом кількох десятиліть.  В ній описуються  місця перебування Шевченка в Полтавській губернії, люди, із котрими зустрічався, полтавці, які працювали над увічненням пам’яті поета, митці, які торкалися Шевченківської тематики в своїй творчості. Книга нагадує, що «зв’язки з Полтавщиною у Кобзаря були міцнішими, ніж з якимось іншим куточком України».