Пам’яті полеглих за державність

 Сьогодні, 15 липня, українці втретє відзначають День Української Державності. У цього свята ще зовсім коротка історія, однак зараз воно набуло особливого значення. Повномасштабна війна росії змусила нас зрозуміти існування Української державності як існування власного життя, як надію на щасливе майбутнє дітей, надію на свободу і мир серед вільних та мирних народів Європи. 

 День Української Державності — державне свято, що відзначається щороку в День хрещення Київської Русі—України. Встановлено Указом Президента Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до тридцятої річниці Незалежності України.

 Метою свята є утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, що засвідчується першими згадками про заснування міста Києва, про історичні події, пов’язані з діяльністю видатного державотворця князя Київського Володимира та протидія російській дезінформації.

 День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями, національними традиціями символічного відображення світу, які мали поєднувати народний, релігійний та державний аспекти. Свято покликане утвердити, що Україна має неабияку власну історію державотворення, і закликає пам’ятати кожен етап її становлення й людей, які доклали до цього зусиль ціною свого життя.

 У цей день українське суспільство також вшановує пам’ять та засвідчує повагу до діяльності Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, а також інших видатних представників національної еліти та борців за державність і незалежність України.

 Це свято є особливо символічним під час повномасштабної війни та після восьми років війни на Донбасі. За словами Президента, цей день доводить, що українців не зламати й утверджує зв’язок сучасного покоління з багатьма попередніми. «Зараз у подвигах наших воїнів, у мудрості наших людей, у боях, навіть просто в розмовах звичайних українців про те, що відбувається, ми можемо побачити, ми можемо почути і зрозуміти приклади таких же характерів, але сотні років тому. Можемо побачити приклади такої ж хоробрості, такого ж ставлення до життя, і, найголовніше, – ставлення до України й до ворога. Лише ті, хто абсолютно не знає правди історії й абсолютно не відчуває її сенсу, могли ухвалити рішення атакувати нас. Після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття, українці ніколи не віддадуть своєї незалежності і не зламаються зсередини».

 Колектив бібліотеки-філії № 3 разом із їхніми відвідувачами схиляє голови у пам'ять про тих, хто віддав своє життя за державність.

 Доречним буде у даному контексті згадати слова вітання нашого славного земляка Симона Петлюри в день свята Української Державності, опубліковане 22 січня 1926 р. у часописі «Тризуб», ч.14. «Хай свято сьогоднішнє навчить нас шанувати пам'ять полеглих і бережно плекати традиції боротьби за українську державність, такі чисті і пророчисті, такі ушляхетнюючі, бо і оправдані і окроплені святою кров'ю найкращих синів нації. Отже, не забуваймо про меч: учімося міцніше тримати його в руках, а одночасно дбаймо про підживлення нацією моральних елементів її буття – творчої любові до Батьківщини, сторожкості до ворога та помсти за кривди, заподіяні ним».

 Зараз, найважливішим національним завданням для всіх нас є необхідність берегти єдність і працювати разом на перемогу.