четвер, 8 липня 2021 р.

Тому роду нема переводу

 


Родина, родина – це вся Україна

З глибоким корінням, з високим гіллям.

Вадим Крищенко


    Здавна відомо, що родина – то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов'язків. Кожна сім'я докладає зусиль аби не всохло родове дерево, бо «Без роду немає народу».

    Український День родини — відносно молоде свято, яке почали відзначати з 2012 р. Відповідний Указ Президента України № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят» був підписаний 30 грудня 2011 р. В цей день православні відзначають день пам'яті святих Петра і Февронії – покровителів сім'ї і любові.

 Як засвідчує М. Стельмахович, українцям з давніх-давен був властивий культ домашнього вогнища, культ Роду, вони мали у своєму пантеоні навіть божества, які опікувалися родиною – Рід і Рожаницю. Людина не мислила власного щастя без сім'ї, без домашнього вогнища. «Без сім'ї – нема щастя на землі». Культ роду був відлунням того, що ми сьогодні називаємо генетичним кодом, покликом крові.

    Українська родина будувала своє життя в тісній єдності зі своїм народом. Батько був оборонцем землі, на яку часто зазіхали неситі сусіди. Мати – берегиня домашнього вогнища. Любов до Батьківщини, до рідної землі, до віри пронизувала всі ділянки родинного життя. Ненав'язливе, через колискову пісню, народну думу, через дитячу молитву за Україну, а найперше з розповідями про жертовні та героїчні вчинки тих, хто боровся за нашу незалежність, входило в душу дитини і дорослого юнака почуття патріотизму, любові до рідного краю. Це також об'єднувало батьків, увесь рід – на основі єдності громадських прагнень.

 Протягом багатьох віків розвиток країни визначали за становищем сім’ї в суспільстві та за ставленням до неї держави.

 Сім’я – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Добробут родини – мірило розвитку та прогресу країни. 

 Працівники бібліотеки-філіалу №3 пропонують вашій увазі цікавий огляд книг українських та зарубіжних авторів, які яскраво і змістовно розкривають тему родинних стосунків.

 Занурюючись в атмосферу Європи дев'ятнадцятого століття, письменниця відтворює життя своїх англо-французьких предків - від прапрабабки, коханки герцога Йоркського, до діда, знаменитого романіста і художника Джорджа Дюморье.

  «Гуси-лебеді летять ...», «Щедрий вечір» твори, в яких через дитяче сприйняття зображуються глибокі соціальні зрушення на селі двадцятих років минулого століття, поетично оспівується благородство простої селянської душі, краса подільського краю.

 Один з найпопулярніших романів сучасної української літератури і четверта книга в бібліографії автора, яка з’явилася на прилавках магазинів у 2010 році. В основі сюжету книги знаходяться заплутані відносини однієї зовні цілком щасливої та безтурботної сім’ї. Але це лише верхній оманливий шар, насправді у кожного з героїв чимало скелетів сховано у шафах. Люко Дашвар книгу «Мати все» написала для усіх пошановувачів сучасної літератури.

 Роман Оксани Забужко, над яким письменниця працювала багато років, перші критики вже встигли назвати шедевром, а авторку порівняти з Достоєвським і Томасом Манном. Це - сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда - про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою. 

 Роман Валерія Шевчука побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу «Голос трави» з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа. Ірреальні мотиви з`являються ще в повісті-преамбулі. Образи жінок, що мешкають у Домі на горі, виписані цілком реалістично, традиційними прийомами і засобами характеротворення. Та міф-легенда, який перетворюється на циклічно повторюваний магічний обряд, пронизує жіночі образи ореолом таємничості. Пришельці, які «з`являються бозна-звідки» перед жінками Дому, подані в романі як демонологічні істоти. Вони сірим птахом спускаються з неба, перетворюються на чоловіків і намагаються спокусити юних мешканок Дому.

 Трилогія про сім'ю Льовеншьольдів - чудова сага, що охоплює історію п'яти поколінь, повна таємничих зв'язків, фатальних ознак, неймовірних пригод, і все це на тлі реальних історичних подій.


Немає коментарів:

Дописати коментар