Це свято літнього сонцестояння, яке відзначали 24 червня за старим (7 липня – за новим) стилем: midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans (Святого Жана) – у французів, flakagajt (день полум’я) – в албанців, sobotka – у поляків, kresu den (вогняний день) – у словенців, Яновден – у болгар, Івана Купала – у східних слов’ян.
Це свято символізує народження літнього сонця – Купала. А от де взялося ім’я Іван у язичницького божества Купала, може відповісти історія християнської церкви. Саме у IV столітті н. е. цей день вона проголосила святом народження Івана Хрестителя – предтечі Ісуса Христа. Внаслідок християнізації у святі язичницьке найменування «Купала» поєдналося з християнським «Івана». На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності, не скрізь однаково збереглися – найбільше на Поліссі, як одній з архаїчних зон слов’янського світу.
Саме язичницька сутність, містичність, шлюбно-еротичні мотиви купальського обряду привертали увагу багатьох дослідників, митців. Завдяки народному обряду з’явилися такі мистецькі шедеври, як опера С. Писаревського «Купала на Івана»; фольклористична праця Л. Українки «Купала на Волині»; оповідання М. Гоголя «Ніч проти Івана Купала»; кінофільм Ю. Іллєнка «Вечір на Івана Купала»; фольк-опера Є. Станковича «Коли цвіте папороть». Остання 40 років була під забороною і лише у 2017 році на сцені Львівської опери відбулася її світова прем’єра
Неординарні, цікаві та навіть вражаючі факти про ніч з 6 на 7 липня.
1. Найбільшим скарбом на Івана Купала є цвіт папороті. Той, хто знайде квітку, яка цвіте лиш одну мить, отримає неймовірну силу. Володар заповітної квітки розумітиме мову будь-якого створіння, зможе бачити заховані в землю скарби та матиме чудодійні можливості. Щодо цього висловилися вчені, та зауважили, що повір'я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини "страусове перо звичайне". Спороносні листки цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло, яке за повір’ям йде від квітки.
2. Біля купальського вогнища збиралося все село. Жінок, які не з'явилися на святі, вважали відьмами.
3. В цю магічну ніч не можна вживати алкогольні напої. Вірять, що на тих, хто перехилить чарку, чекає доля алкоголіка.
4. Традиція стрибати через вогонь — виникла неспроста. Такий ритуал – не розвага, а метод очищення та ворожіння. Крізь багаття проганяли худобу, аби вберегти її від мору, а матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб ті швидше одужали. Пари, стрибаючи через вогонь, тримаються за руки, якщо руки розірвуться — пара не одружиться, якщо ж навпаки – буде жити разом довго та щасливо.
5. На Івана Купала не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям і їхній домашній худобі.
6.Люди всіляко захищалися від нечисті, зокрема розвішували в домівці та біля неї кропиву, любисток, полин, вербу та іншу зелень. Також розвішували дзеркала та навіть…подерті чоловічі штани.
7. Вважалося, що на Івана Купала будь-яка вода володіє цілющими властивостями. А тому, згідно з прикметами, прийнято купатися — так, можна було позбутися недуг.
Дізнатись більше цікавої інформації про це магічне свято можна з літератури, яку пропонуємо переглянути у читальному залі нашої бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар