Вшановуючи подвиг учасників Революції Гідності колектив бібліотеки-філії № 3 підготував матеріал про те, як самоусвідомлення себе самодостатньою нацією, сила духу, братерство і жертовність змінили хід історії.
Побиття студентів наприкінці листопада 2013 року для багатьох людей стало вагомим поштовхом, що пора щось змінювати, пора підіймати голову, вставати і щось робити у державі, тому що несила було терпіти далі свавілля з боку міліції та інших державних структур.
Майдан – це феномен. Події, які трапилися у 2014 не мали аналогів ніколи і навряд чи вони матимуть повторення. Чому саме феномен? По-перше, це дуже швидка, фактично блискавична реакція мас. Люди зібрались і поїхали на Київ фактично за одну ніч. Один за одним агітували своїх знайомих. Люди піднімалися, люди прокидалися. Пішла ланцюгова реакція. По-друге, ці події сконсолідували усіх мешканців держави, незалежно від того, де вони жили. Таким чином був абсолютно зруйнований стереотип Схід-Захід. Ось так воєдино з’єднати і підняти людей на боротьбу з терором влади – це напевно і є той феномен.
Часто говорять про дух і братерство, які об’єднували майданівців. Люди з усіх кінців України їхали на Майдан бо вони зрозуміли, що їхня держава – це не просто випадкова точка на карті, де їм довелося волею долі чи батьків опинитися і жити, а їхні діти мають виховуватися у такому дусі і розумінні, що вони повинні відстоювати інтереси своєї держави і боротися за її місце в світі. Вони мають зрозуміти, що Україна не може бути придатком до якоїсь більшої, сильнішої держави, що українці самодостатня нація і самодостатня країна. Ми маємо усе, щоб розвиватися, стати багатими, прогресивними і бути на рівні з іншими розвинутими країнами. Дітям змалечку потрібно давати зрозуміти, що вони є одиницею, яка може подати голос чи сказати своє так або ні. Окрім шкіл чи вузів дуже важливу роль також відіграє виховання вдома. Якщо батьки закладають правильне патріотичне виховання у своїх дітях, то й ті згодом передадуть його наступним поколінням. Патріотизм, виховати важко, але все ж таки можливо.
Стосовно атмосфери, що панувала на Революції Гідності, то зі слів учасників Майдан у перші місяці – це суцільна романтика. Там знайомились люди, співались пісні, нон-стоп тривало спілкування на будь-які теми: «Ми ж не говорили лише про колишню владу і президента-втікача. При бочках і за гарячим чаєм ми з хлопцями спілкувались і про футбол і про різноманітні культурні речі. Співали пісень і обмінювались піснями: хлопці зі сходу переписували у мене пісні, які ми співаємо на Галичині. Я в свою чергу слідкував за їхніми традиціями. Був своєрідний взаємообмін енергії, який і сформував оту певну ауру якогось романтизму, якою так був просякнутий Майдан» - згадує Андрій Мальків: майданівець і волонтер.
За своєю структурою Майдан дуже швидко почав нагадувати таку собі «державу в державі». Були започатковані певні освітні програми, чудово налагоджено постачання одягу і харчування, причому з усіх областей України, включно з Кримом. Дуже активно працювали соцмережі. Це взагалі дуже важливий чинник у сучасному світі, адже вони приносять найбільший розголос і є дуже ефективними у плані інформативності. На невеликій за площею території були присутні мабуть усі структури та інституції. Релігія, освіта, спорт. Хлопці на початках особливо проводили часто якісь змагання задля того, щоб підняти бойовий дух. За кожною структурною одиницею і сферою діяльності на Майдані був закріплений свій координатор. Хтось дивився за безпекою на Майдані, а інший дбав, щоб ніхто не змерз, щоб усі були нагодовані і з гарячим чаєм. І найцікавіше, що ніхто цього десь спеціально не розписував, не існувало якихось чітких алгоритмів, як це все робиться. Була чудова самоорганізація.
«Працювали вахтовим методом. Люди постійно змінювалися, щоб не замерзнути. Грілися “мальтійським” чаєм на травах з лимоном та імбиром біля бочок з вогнем. Все було добре злагоджено – і кухня, і сцена, і вахта. Люди стояли самі за себе, а не за політиків. Люди стояли і вмирали за своє майбутнє і майбутнє своїх дітей. Єдине, чого ми хотіли – повалити бандитський режим – навіть ціною власного життя, тому що в цій країні брехні і свавілля жити стало вже неможливо … – згадував Андрій про своє перебування на Майдані».
Можливо, найбільш значущим результатом Революції Гідності, крім усвідомлення українцями необхідності побудови національної держави, стало виникнення волонтерського руху – важливої складової громадянського суспільства і головної рушійної сили реформування країни.
В цілому до 2014 року волонтерський рух в Україні розвивався досить слабо, у порівнянні з іншими країнами світу. Згідно рейтингу World Giving Index в 2010 році Україна займала лише 150 місце (тільки 5 процентів населення було залучено до волонтерської роботи). Але Революція Гідності, анексія Криму та війна на Донбасі все змінили.
Без волонтерів не було б Майдану. Вірніше, він би зібрався, але навряд чи вистояв без надійного по-справжньому народного волонтерського тилу. Всі пам’ятають, як кияни показали всій країні приклад дивовижної самоорганізації заради досягнення головної мети – змінити Україну, зробити її правовою європейською державою. Кожну добу на Хрещатик добровільно, за покликом душі приїздили і приходили тисячі містян, готових надати безкоштовну допомогу мітингувальникам. Волонтери взяли на себе велику частину роботи з облаштування комфортного перебування людей на Майдані. Вони організовували польові кухні, встановлювали намети, надавали необхідну інформацію. Волонтерами ставали також і професіонали – медики, юристи, психологи – що прагнули якось фахово допомогти однодумцям. За лічені дні виникли десятки волонтерських ініціатив та інтернет-проектів: наприклад, «#єврохостел» (допомога по розміщенню протестувальників в квартирах киян), «Євромайдан.SOS», «Майдан.Медик»...
Популярний анекдот того часу: "Якщо українцям сказати, що для перемоги необхідна ядерна боєголовка, то її через дві години не тільки зберуть, але і привезуть волонтери. З чаєм на додачу".
Не буде перебільшенням сказати, що саме завдяки волонтерам у 2014 році країна зберегла свій суверенітет, зупинила російську агресію на сході та відновила боєздатну армію з високим моральним духом.
Немає коментарів:
Дописати коментар