середа, 9 вересня 2020 р.

Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди…



   Іван Котляревський – гордість України. Без нього ми не мали б Тараса Шевченка, а без Шевченка чи ми б існували на світі як нація! Цього літа минає 251 рік відтоді, коли в Полтаві 29 серпня за старим стилем, а 9 вересня за новим у родині канцеляриста магістрату Петра Котляревського та його дружини Параски Жуковської з родини козака Решетилівської сотні народився хлопчик, якого назвали Іваном. Йому судилося стати визначним українським письменником, який вперше в Україні через свої твори заговорив з українцями рідною мовою, започаткувавши нову добу в українській літературі.
    Олена Пчілка порівнювала Івана Котляревського з першою весняною квіткою, що змарнілу землю звеселяє, з найпершою ластівкою, що “весну нам принесла”, з першою зорею, яка “у добу безпросвітну” у небі стиха засіяла. Звертаючись до зачинателя нової української літератури і літературної мови, Олена Пчілка славить свого земляка-полтавця такими словами:
Ти, наче ясна зоряниця,
З'явився в наших небесах
І засвітив надію милу
В сумних опущених очах.
Хвала ж тобі, хвала довічна,
Ти – України вірний син!
Хвала і слава невмируща
За той щасливий твій почин!
     Котляревський особливо яскраво й багатогранно відобразив у своїй творчості душу народу, його мрії, національну своєрідність, поетичну вдачу, духовну велич. У конкретних художніх образах утілив його віру в краще майбутнє.
З різною естетичною та стилістичною метою (переважно, звичайно, для створення комічного ефекту, але також для узагальнювальної характеристики життєвих ситуацій, народно-епічної героїзації зображуваного) в «Енеїді» та «Наталці Полтавці» широко використано народні порівняння, прислів'я, приказки, примовки, ходячі афоризми, голосіння та прокльони, народнопісенні ремінісценції, казкові реалії. Залюбки послуговуючись народними прислів’ями та приказками, Котляревський як вдумливий і віртуозний версифікатор з багатим життєвим досвідом творив не раз власні, авторські афоризми:
Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча. «Енеїда» 

   В афористичних сентенціях поет висловлював свої влучні спостереження над суспільним та приватним життям, людською психологією і долею, піднесені почуття козацького побратимства, національного, зокрема військового, обов’язку, як ось у цих найвідоміших з поеми висловах, що стали крилатими:

В   Котляревський особливо яскраво й багатогранно відобразив у своїй творчості душу народу, його мрії, національну своєрідність, поетичну вдачу, духовну велич. У конкретних художніх образах утілив його віру в краще майбутнє.

   З різною естетичною та стилістичною метою (переважно, звичайно, для створення комічного ефекту, але також для узагальнювальної характеристики життєвих ситуацій, народно-епічної героїзації зображуваного) в «Енеїді» та «Наталці Полтавці» широко використано народні порівняння, прислів'я, приказки, примовки, ходячі афоризми, голосіння та прокльони, народнопісенні ремінісценції, казкові реалії. Залюбки послуговуючись народними прислів’ями та приказками, Котляревський як вдумливий і віртуозний версифікатор з багатим життєвим досвідом творив не раз власні, авторські афоризми:
Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча. «Енеїда» 

   В афористичних сентенціях поет висловлював свої влучні спостереження над суспільним та приватним життям, людською психологією і долею, піднесені почуття козацького побратимства, національного, зокрема військового, обов’язку, як ось у цих найвідоміших з поеми висловах, що стали крилатими:

Від тебе не одстану зроду,
З тобою рад в огонь і в воду,
На сто смертей піду з тобой; 

Де общеє добро в упадку,
Забудь отця, забудь і матку,
Лети повинность ісправлять;

Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть,
Там грудь сильнійша од гармат.
 «Енеїда»
 Завдяки майстерно вишліфуваним фразам відбувався зворотній процес: уже в перших десятиліттях поширення «Енеїди» та «Наталки Полтавки» Котляревського особливо влучні авторські вислови з них стали широко вживатися серед народу і стали популярними:
«Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать». «Енеїда»
«Ви пан, а я проста, ви багатий, а я бідна, ви возний, а я простого роду»;
«Не багата я і проста, но чесного роду, не стиджуся прясти, шити і носити воду»;
«Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює»;
«Моє все багатство єсть моє добрє ім’я»;
«Золото — не дівка!»; 
«От живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не вскубне»;
«Хто живе чесно і годується трудами своїми, тому і кусок черствого хліба смачніший од м’якої булки, неправдою нажитої». («Наталка Полтавка»). 


     Відомо, що Т. Г. Шевченко, звертаючись до Котляревського, пророкував йому невмирущість. Образи творів Котляревського живуть у сучасному живопису, графіці, музиці та інших видах мистецтва. Ім’я творця славнозвісної "Енеїди" та «Наталки Полтавки» стало уславленим, твори – невмирущими. 

   Незаперечним мірилом значення творчості і діяльності Котляревського є його популярність за межами своєї землі. Про нього писали чеські та польські журнали вже з 1906 року; дещо пізніше заговорила про класика преса Англії, Франції та Італії.
   На творах свого славного земляка, ми вдячні нащадки, вчимося любити свою Вітчизну, рідну мову, навчаємося бути чесними, роботящими, виховуємо в собі високу моральність і героїзм, гуманність і оптимізм, переймаємо мудрість і красу добрих почуттів.

Немає коментарів:

Дописати коментар