Світ врятує слово!

    

"Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує!.." — Тарас Шевченко.

 Кажуть, що світ врятує краса. Але краса безмовна, поки людина не дасть їй імені. Тож, світ врятує Слово! Мова — це не просто засіб спілкування чи набір граматичних правил, це генетичний код нації, наш щит і наша найгостріша зброя.

 Чому ж слово має таку силу?

 Слово — це ідентичність. Рідна мова є тим фундаментом, на якому стоїть дім нашої культури. Вона єднає нас із предками та дарує майбутнє нащадкам.

 Слово — це ліки. В часи випробувань саме щире слово підтримки, молитва чи рядок із пісні здатні загоїти рани, які не під силу медицині.

 Слово — це опір. Коли у народу намагаються відібрати мову, у нього намагаються відібрати душу. Але поки живе слово — живе й народ.

 Як ми можемо рятувати світ своїм словом щодня?

 Плекати його чистоту: обирайте влучні назви, уникайте суржику, відкривайте для себе забуті українські синоніми.

 Підтримувати своє: читайте українські книги, слухайте українську музику, дивіться українське кіно. Створюйте попит на рідне слово.

 Дарувати добро: одне тепле слово може змінити чийсь день. Не скупіться на "дякую", "люблю" та "вірю в тебе".

 У переддень Міжнародного дня рідної мови, фахівці філії завітали до учнів 2-В класу ЗЗСО № 37 і разом з ними провели мовомікс «Слово врятує світ»: нагадали, що рідна мова — це код нації, основа культури та міст між поколіннями, через мову ми передаємо традиції, цінності, знання й формуємо майбутнє, національну свідомість та гордість. Під час вікторини, інтерактивної гри та літературного читання спільно дійшли висновку, що світ врятує слово, якщо це буде слово любові, прощення та взаєморозуміння.

 

 Ми — автори тієї історії, яку пишемо прямо зараз. І від того, які слова ми доберемо, залежить, чи буде у цієї історії щасливе продовження. Кожне українське слово сьогодні — це внесок у нашу спільну перемогу та мирне майбутнє.

 Нехай наша мова звучить гордо, впевнено й натхненно — у школі, в родині, у суспільстві. Адже мова — це серце нації.

 Бережімо своє, бо воно — найцінніше!