У мові – і минуле, й майбуття

 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. «Мови – це важливо!” – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом цього дня.

 Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

 Мов у світі багато але для кожної нації найрідніша своя. У світі налічується від 6000 до 7000 мов, на яких говорять сім мільярдів людей, поділених на 189 незалежних держав. 

 На жаль, майже половина з цих мов знаходиться під загрозою зникнення. Для того щоб цього не сталося і потрібний день, який би нагадав всім жителям планети про те, що потрібно говорити своєю рідною мовою, вивчати її, вдосконалювати, позбавляти від слів-паразитів, збагачувати свій словниковий запас. Мудрий Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а рідну треба вивчати все життя.

 Потрібно поважати мову інших, а любити і плекати свою. Підтвердженням цьому влучні рядки поета Максима Рильського: «Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян. Чистіша від сльози вона хай буде».

 Нашою рідною мовою є українська – одна з найбільш вокальних та милозвучних у світі. Вона є і однією із найдавніших на нашому континенті. І головне – українська мова є мовою наших батьків. Згідно з Статтею 10 Конституції - державною мовою в Україні. І святий обов'язок кожного українця – любити, шанувати і захищати свою рідну мову.

 Про мову  складено дуже багато мудрих прислів'їв, висловів та написано красивих віршів.

 «Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу…» - цими чудовими рядками «Молитви до мови» Катерини Мотрич розпочались спільні мовні посиденьки «У мові – і минуле, й майбуття» учнів 4-Б класу ЗЗСО № 37 та фахівців бібліотеки-філії № 3: знайомились із цікавими фактами про українську мову, декламували улюблені вірші, дивились та слухали казку, відповідали на запитання вікторини «Як називається…» та грали в інтелектуальну гру «Знавець рідної мови».

 Отримана під час мовних посиденьок інформація дозволила сформувати беззаперечний висновок, що мова формує людину, передає від покоління до покоління її культуру, історію та традиції народу, що мова сильніша за зброю та армію. Зброю та армію можна знищити. Мову, яка об'єднує народи – ні!