«Вже осінь поблизу, вже сонце донизу…»
Сила українських традицій та звичаїв полягає в їхній здатності зберігати національну ідентичність та передавати життєву мудрість від покоління до покоління. Традиції та обряди є своєрідним "кодом нації", який допомагає українцям пам'ятати, хто вони є, та зберігати свою самобутність.
Обряди часто пов'язані з природними циклами, а їх вивчення дозволяє відчути гармонійний зв'язок наших пращурів з природою.
Одним із таких обрядових свят є народно-християнське свято Весі́лля Сві́чки — свято початку осіннього циклу. Воно пов'язане з днем преподобного Симеона Стовпника, пам'ять якого відзначається 1 вересня.
З прийняттям християнства на Русі цього дня святкували Новий рік. Ще з княжих часів пішов звичай вперше садовити на коня молодих хлопців, а потім з великими церемоніями везти їх до церкви, де після служби єпископ справляв їх пострижини.
У ніч проти Семена Стовпника було київське базарне свято з лялькою на людську подобу. Це був своєрідний карнавал на київських базарах. На Семена кінчається "вулиця" й починалися вечорниці по хатах.
Розпочинали копати картоплю. Потім у полі чи в городі розкладали вогнище і пекли її, їли та грілися. Цього дня ткачі встановлювали верстати і розпочинали ткати килими. Беруться за роботу і столярі, стельмахи, ковалі.
Увечері по хатах запалювали свічку, яка мала горіти "до Великодня". Робили це святково і урочисто. Кожен майстер намагався почати роботу біля цієї свічки.
У мистецтві образ світла від початку до самого кінця втілений у драматичній поемі "Свіччине весілля" (1930) Івана Кочерги. Перша її назва — «Пісня про свічку». У ній він описує Київ у 16 столітті, а саме ремісниче життя Подолу, заборону місцевої влади запалювати світло і боротьбу народу. За мотивами цього твору в 1982 році створюють мультфільм "Весілля свічки".
Цікаво та образно про це давнє свято і звичаї пов'язані з ним відвідувачам бібліотеки-філії № 3, учням 4-В класу ліцею № 17 «Інтелект» розповіла етнографиня Катерина Штепа, під час етнографічного заходу «Весілля свічки», що відбувся в рамках проєкту «Таємниці народних свят». Діти дізналися, що колись «женили комина», влаштовували «весілля свічки» та познайомились із різними способами освітлення оселі, охоче взяли участь у інтерактивній грі, пізнаючи традиції своїх предків.
Вивчаймо наші традиції та звичаї - вони об'єднують українців, зміцнюють їх зв'язок з історією та їхнім корінням, формують згуртовану, свідому й натхненну націю!
Немає коментарів:
Дописати коментар