четвер, 30 квітня 2020 р.

Свято весни і праці



Травень - останній місяць весни, котрий окрім гарної погоди віщує наближення традиційних вихідних. 1-2 травня Україна відзначає День солідарності трудящих.
Сьогодні його святкують у 142 країнах світу. От хіба що нам він нагадує про часи, коли ми були частиною Радянського Союзу. Впродовж більш як 70 років це пролетарське свято було одним з найважливіших на його території та проходило під гаслом "Мир! Труд! Май!" з пишними демонстраціями та великим скупченням народу. 
  Однак, започатковане це святкування було не за часів існування Радянського Союзу, а значно раніше. Понад 100 років тому чиказькі робітники вийшли на страйк, вимагаючи зменшеня робочого дня. Однак мирний мітинг 1886 року закінчився кровопролиттям і жорстокими сутичками з правоохоронцями. За кілька років після цього Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу в пам’ять про ці події постановив, що кожного року 1 травня будуть проводитись мирні демонстрації робітників. Ініціативу підхопили багато Європейських країн та США. Навіть Російська імперія підтримала тенденцію і вже 1890 року у Варшавській губернії відбувся страйк, участь в якому взяли близько 10 тис. робітників. З тих пір 1 травня стало символом революції та класової боротьби.

Також існувало таке поняття, як "маївка". З 1917 року так називали нелегальні зібрання революційно налаштованих робітників, які зазвичай влаштовувались за містом. Перша маївка в Україні відбулась 1890 року у Львові. Біля міської ратуші зібрались 4 тисячі робітників, які вимагали 8-годинний робочий день, заборонити використання дитячої праці та нічної праці жінок. Сьогодні "маївкою" називають другий день травневих свят, коли люди зазвичай влаштовують гуляння на природі.

 Трохи згодом, коли СРСР набув значного впливу, такі святкування вже мали примусовий характер – на парадах в честь Дня солідарності трудящих присутність була обов’язковою. Мабуть, це виглядало трохи театрально, коли святково одягнуті робітники йшли колоною з червоними прапорами, квітами та транспарантами під урочистий бій барабанів та політичні гасла, а верхівка комуністичної партії вітала їх із трибун. Всі ЗМІ майоріли радісними повідомленнями, приуроченими до свята.

Після розпаду Радянського Союзу свято перейменували, тому сьогодні жителі пострадянських країн знають його як Свято весни і праці. Хоча подейкують, що у Росії ситуація не дуже змінилась: більшість профспілок, партій і рухів виходять в цей день на політичні акції для своєрідної самореклами. В Україні, до речі, ситуація не краща – мітингуючі здебільшого висувають політичні вимоги. Хоча ідея свята, насправді, - боротьба працівників за свої права та свободи. У деяких країнах цей день так і залишився Днем солідарності робітників. Але більшість вже забувають про його сутність і ототожнюють ці дні з вихідними, коли можна відпочити та присвятити свій час улюбленим справам.
 Однак, є свідчення, що це свято має і більш давню історію. Колись давно італійці поклонялися богині родючості та землі Майї, тому і назвали останній місяць весни на її честь. А перший його день був святковим, щоби весняна польова праця не була даремною. Такі щорічні гуляння поширились Європою. Однак із розповсюдженням християнства церква почала боротись з такими язичницькими звичаями. "Переродження" свята в сучасному розумінні відбулось вже у 19 ст. 

Окрім цього, різні країни мають різні традиції, а отже і святкують 1 травня по-різному: жителі Казахстану відзначають День єдності народу, литовці - День матері, корейці – день народження Будди, французи – День конвалій, канадійці – день ховрашка, мешканці Гавайських островів – свято гавайських танців... Тому якщо вам не до вподоби День весни і праці з якихось міркувань, святкуйте все, що вам заманеться


Немає коментарів:

Дописати коментар